Миколаївська обласна організація НСКУ

11.06.2016

    Установча конференція Миколаївського обласного осередку Всеукраїнської спілки краєзнавців відбулася 11 червня 1991р., в якій взяли участь 56 краєзнавців із обласного та районних центрів. Було обрано правління у складі 5 осіб на чолі із П.Тригубом. Активістами спілки стали науковці історичного факультету Миколаївського педагогічного інституту на чолі із деканом О.Білюком та Державного архіву Миколаївської області на чолі з директором К.Восьмірко. Були підготовлені документи для реєстрації спілки.
    Перші краєзнавчі кроки: Був підготовлений і виданий навчальний посібник з історії Миколаївщини для учнів 7-11 класів (автори І.Павлик, П.Тригуб, О.Білюк), нариси з історії розвитку освіти на Миколаївщині (колектив авторів). Серйозним внеском у розвиток історичного краєзнавства стала праця М.Мельника та В.Шкварця «Миколаївщина: погляд крізь століття» (1993). Значна увага науковцями краю приділялася написанню історії населених пунктів, промислових та аграрних підприємств, культурно-освітніх установ. Так, О.Дмитренко, В.Кондрашовим, Н.Рижевою, І.Павлик, П.Тригуб, О.Хаєцьким, В.Шевельовим підготовлені нариси історії 15 сіл, колективних сільськогосподарських підприємств та установ загальним обсягом 150 друкованих аркушів.
     21 червня 2011 р. у у Миколаївському центрі екскурсій, краєзнавства і туризму краєзнавчої молоді було проведено Установчу конференцію МОО НСКУ щодо обрання нового правління Миколаївської обласної організації. Абсолютною більшістю голосів було прийнято офіційне рішення про створення Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у зв'язку з реорганізацію ВСКУ у Спілку з національним статусом (Постанова Кабінету Міністрів України №908 від 16 жовтня 2008 року). Також було прийнято Положення МОО НКСУ й обрано керівництво осередку. На зміну беззмінному керівнику Миколаївської обласної організації д.і.н., професору Тригубу Петру Микитовичу прийшли молоді науковці: д.і.н., професор Олександр Петрович Тригуб (голова), директор державного архіву Миколаївської області д.і.н. Лариса Леонідівна Левченко (заступник голови), к.і.н. Віктор Олександрович Погромський (вчений секретар).
      На сьогодні, Миколаївська організація Національної спілки краєзнавців нараховує 46 осіб, це, головним чином, науковці Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського, Чорноморського національного університету ім.Петра Могили, Державного архіву Миколаївської області тощо, окремі вчителі й інші ентузіасти краєзнавчої справи з різних районів області, які вносять свій посильний внесок у загальну справу вивчення історії рідного краю.
   Головним напрямком роботи миколаївських краєзнавців є підготовка та проведення регіональних конференцій з історичного краєзнавства різними навчальними та науковими установами, видання краєзнавчих праць силами й коштом самих авторів та спонсорів, діяльність Регіонального центру Інституту історії України НАН України з проблем Нижнього Подніпров’я і Побужжя на громадських засадах. Основний наслідок роботи – захист кандидатських дисертацій, проведення конференцій, краєзнавчі видання.
    У той же час пріоритетом залишається розпочата силами членів Спілки підготовча робота щодо створення на основі сучасної української науки багатотомного видання „Історія міст і сіл України: Миколаївська область”. За попереднім планом видання буде складатися з 20 томів: 1 – Миколаївська область і Миколаїв (сюди входять населені пункти, що увійшли в адміністративну територію Миколаєва: Варварівка, Тернівка, Корениха тощо); 2 – 20 – 19 районів області за алфавітом: 2 – Арбузинський (окремо в межах тому розглядається місто Южноукраїнськ); 3 – Баштанський; 4 – Березанський; 5 – Березнегуватський; 6 – Братський; 7 – Вітовський (Жовтневий); 8 – Веселинівський; 9 – Вознесенський; 10 – Врадіївський; 11 – Доманівський; 12 – Єланецький; 13 – Казанківський; 14 – Кривоозерський; 15 – Миколаївський; 16 – Новобузький; 17 – Новоодеський; 18 – Очаківський; 19 – Первомайський; 20 – Снігурівський.
    Всередині том поділяється за схемою, апробованою у попередніх виданнях, але доповненою. Том складається з наступних частин: 1 – Історія району; 2 – Історія районного центру; 3 – Історія сіл за адміністративним принципом: історія центру сільської ради – історія сіл, що підпорядковані сільській раді в алфавітному порядку; 4 – Зниклі села району.
    Чи буде зреалізовано даний проект - невідомо. Але робота вже розпочалася...