VIII МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «АРКАСІВСЬКІ ЧИТАННЯ: ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ НАУКИ»

02.05.2018

   27–28 квітня 2018 року відбулася VІІІ Міжнародна наукова конференція «Аркасівські читання: історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки».
   Організаторами конференції стали: кафедра історії, етнології та археології навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського; Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України; Миколаївський обласний краєзнавчий музей.


     Конференцію присвячено обговоренню актуальних питань у галузі гуманітарної науки. До обговорення представлено доповіді, що репрезентували сучасні дослідження в напрямках археології, історії, історіографії, джерелознавства, етнології, міжнародних відносин та краєзнавства.
     У заході взяли участь дев’яносто дослідників, серед яких представники провідних наукових і музейних установ України; закладів вищої освіти Києва, Винниці, Кривого Рогу, Львову, Миколаєва, Нової Каховки, Одеси, Полтави, Умані, Черкас, Чернівців; зарубіжних наукових установ та університетів (Білорусія, Чехія, США); молоді вчені.
     Учасників привітали:

   Шитюк Микола Миколайович, директор інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, доктор історичних наук, професор.
   Чернявський Валерій Валерійович, заступник директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею з наукової роботи, кандидат історичних наук.
   Гай-Нижник Павло Павлович, доктор історичних наук, академік Української академії наук, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.
   Тригуб Олександр Петрович, голова Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор.
 
     Під час роботи конференції відбулося пленарне засідання, робота чотирьох секцій (археологія; історія та міжнародні відносини; етнологія; краєзнавство), проведена екскурсія вулицями старого міста та на території городища доби бронзи Дикий Сад.
     З пленарними доповідями виступили:

   Артюх Вадим, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Львівського музею історії релігії (До питання зв’язків між стародавніми цивілізаціями України та Єгипту протягом ІІ–І тис. до н.е.).
   Бондаренко Дмитро, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів (Україна і Румунія 1918–1919 та 1940–1941: вивчення проблемних періодів історії).
   Михайлуца Микола, доктор історичних наук, професор Одеського національного морського університету (Навчально-історична література про адміністрування й релігійну політику в Трансністрії: сутність та глосарій).
   Гончар Михайло, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правознавства Новокаховського гуманітарного інституту ВМУРоЛ «Україна» (Реалізація наглядових функцій повітовими училищними радами у другій половині ХІХ століття).
   Бойко Ярослав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фундаментальних досліджень соціально-економічної історії України (Разделение труда и структура занятости у восточных славян Наднепрянской Украины на рубеже XIX–XX вв.).
   Бобіна Олег, кандидат історичних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Кінець революції: соціальне становище і соціальний рух робітництва Миколаєва в 1908‒1909 рр. (за матеріалами «Миколаївської газети»).
 
     У підсумку учасниками конференції відзначено, що в останні роки спостерігається активізація історико-археологічних та етнологічних досліджень. Саме вони стають важливим фактором творчого та об’єктивного пізнання минулого, що має дієвий вплив на формування сучасного суспільства та держави в Україні. Адже історична пам’ять, сформована на основі неупередженого пізнання історії, не тільки поєднує минуле з сучасним, а й вказує на вірний вибір майбутнього. Зазначено, що на сучасному етапі основним завданням історичного дослідження є пошук істини, виявлення нових достовірних фактів, позбавлених сталих міфів та об’єктивна інтерпретація суспільно-значимих подій.

За матеріалами офіційного сайту Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського,
http://mdu.edu.ua/?p=20379